Андрій Князь - Смерекова хата

Вона як пісня серцю мила
Старенька хата край села
Війна її вогнем палила
Але спалити не змогла
Кришились грізні блискавиці
І грози падали не раз
Вона стоїть немов із криці
І кожен день чекає нас

Спішу до неї мов лелека
Простори кинувши до ніг
Несу любов свою з далека
Яку назавжди я зберіг
Дитячих літ моїх колиска
Моя порадниця свята
Вона як доля рідна й близька
Миліш її ніде нема